Наприкінці літа зручно підготувати квітники до нового сезону. У цей період можна висівати багато декоративних культур, що витримують холод, проходять природне загартування взимку і навесні швидко стартують у рості. Такий підхід часто дає міцніші рослини, ніж весняний посів, забезпечує раннє та рясне цвітіння і зменшує обсяг весняних робіт.
Переваги пізньолітнього посіву
Серпень зазвичай поєднує теплий ґрунт і поступове зниження температури повітря. Саме така комбінація сприяє дружним сходам у багатьох видів квітів.
За осінні місяці сіянці формують сильну кореневу систему, а після танення снігу відразу рушають у ріст. Важливою є й природна стратифікація насіння протягом зими, що підсилює схожість.
Однорічні культури для посіву наприкінці літа
Календула. Нагідки залишаються серед найпоширеніших однорічників. Вони витримують прохолоду, швидко стартують навесні і довго цвітуть.
Волошки. Невибагливі та зимостійкі у відкритому ґрунті, навесні швидко утворюють щільні кущики з блакитними, рожевими або білими кошиками.
Космея. Добре переносить загартування природними умовами, а на початку літа формує розлогі квітучі рослини.
Айстри. Китайські айстри часто висівають восени. Ранній старт робить їх стійкішими до багатьох захворювань.
Ешольція. Дає помаранчеві або жовті квітки, що найкраще виглядають на сонячних ділянках.
Дворічні, які доречно висівати у серпні
У кінці літа варто закласти розсадники з дворічними видами. До переліку належать:
братки;
маргаритки;
турецька гвоздика;
незабудки;
дзвіночки.
До зими ці рослини утворюють розетки листя, добре переносять холод і вже наступної весни зацвітають масово.
Багаторічні, що надійно зимують
Для довготривалих композицій наприкінці літа доцільно висівати такі культури:
люпин;
аквілегія;
гайлардія;
дельфініум;
рудбекія;
ехінацея;
гіпсофіла.
Багатьом із них потрібна природна стратифікація. Тому осіннє висівання часто забезпечує кращий результат порівняно з весняним.