Трійця, відома як Зелені свята, у цьому році припадає на 31 травня. Для християн це одне з найшанованіших свят, яке пов’язують із духовним оновленням, зміцненням віри та становленням християнської церкви.
Походження свята і звичаї
Трійцю відзначають на п’ятдесятий день після Великодня. За Євангелієм, саме цього дня на апостолів зійшов Святий Дух. Учні Христа отримали здатність говорити різними мовами і понесли християнське вчення народам світу.
Назва свята пов’язана зі вшануванням Святої Трійці: Отця, Сина і Святого Духа. У храмах проводять урочисті богослужіння, а домівки та святині прикрашають зеленими гілками, травами і квітами, що й дало народну назву Зелені свята.
В українській традиції оселі оздоблюють гілками липи та клена, використовують м’яту, любисток і аїр, відомий як татарське зілля. Існувало переконання, що така зелень приносить у дім добробут, захист і здоров’я.
У цей день віряни відвідують богослужіння, збираються родиною за святковим столом, приносять до церкви трави та зелень для освячення.
Чого в цей день уникають
- Не провокують сварок і не вживають лайливих слів.
- Оминають важкі справи. Будівництво, ремонт і генеральне прибирання переносять, а день присвячують молитві, спілкуванню з рідними та відпочинку.
- Не працюють на городі та в полі, адже за народною традицією земля у Зелені свята відпочиває.
- Не відмовляють у допомозі тим, хто її просить.
- Уникають смутку та зневіри.
Народні прикмети на Зелені свята
- Дощова Трійця обіцяє врожайне літо.
- Спекотна погода вказує на посушливе літо.
- Зелень, освячену в храмі, тримають удома як оберіг.