У липні 2026 року у Сопоті, Польща, стали помітні антиукраїнські настрої, які все частіше проявляються у житті місцевих жителів і обертаються на образи, погрози та напади, що стосуються як дорослих, так і дітей. Зокрема, вразливими залишаються українські учні, які адаптуються до навчання польською мовою після переїзду. На тлі зростання конфліктів, пов’язаних із національністю та мовою, місцева влада ухвалила першу резолюцію в Польщі, що адресує цю проблему.
За інформацією порталу esopot, Міська рада Сопота 23 липня 2026 року запровадила резолюцію, яка засуджує зростання антипольських настроїв, ксенофобії та мови ненависті. Депутати закликали до обережності у висловлюваннях польських політиків, щоб уникнути подальшого загострення ворожості до українців.
Влада Сопота вказала на зв’язок між зростанням антипольських настроїв і дезінформацією в соціальних мережах, щодо українських біженців, їх складу в економіці та отримання соціальної допомоги. Резолюція з’явилася на фоні зміни суспільного сприйняття: дані опитування CBOS свідчать, що 52% населення Польщі висловилися проти продовження прийому українських біженців, а більше половини вважають обсяги наданої допомоги занадто великими.
У документі міститься також звернення до центральних органів влади з приводу використання антиукраїнських тем окремими політиками для досягнення популярності. Депутати вказали на висловлювання публіциста Єжи Ґедройця, який підкреслював важливість зв’язку між вільною Польщею та вільною Україною.
Окремий акцент у резолюції зроблено на становищі українських дітей у навчальних закладах, оскільки вони складають 17% усіх учнів в освіті Сопота. Позиція місцевої ради полягає в тому, що національність, мова та статус біженця не можуть нести підстав для приниження чи ізоляції дітей у навчальних закладах.
Окрім цього, міська рада Сопота закликала центральні органи влади ініціювати загальнопольську інформаційну кампанію, яка базувалася б на даних Головного статистичного управління. Мета кампанії – висвітлити участь українців у польській економічній діяльності, обсяги сплачених податків та внесок у ринок праці, а також протистояти поширенню ксенофобських висловлювань, здатних дестабілізувати суспільство.