В Україні внесено пропозицію про посилення санкцій за передачу банківських карток, рахунків, платіжних даних та доступ до онлайн-банкінгу у випадках їх використання у злочинних схемах. Відповідні зміни містить президентський законопроєкт №16013, який Верховна Рада ухвалила 15 вересня 2026 року за основу. Наразі документ проходить стадію підготовки до другого читання, тому його положення ще не набули юридичної сили. Інформацію надав адвокат Juscutum Олександр Чернуха.
Законопроєкт пропонує ввести в Кримінальний кодекс новий розділ 200¹. Ця стаття передбачатиме покарання за передачу, отримання, купівлю, зберігання або інше набуття платіжних засобів, облікових даних чи доступу до банківських і платіжних рахунків та електронних гаманців з метою вчинення шахрайства або інших кримінальних дій.
При цьому простий факт передачі банківської картки іншій особі не буде автоматично трактуватися як злочин. Наприклад, якщо власник картки передав її родичеві для зняття коштів або оплати покупок, нові правила на таку ситуацію не поширюються. Основним критерієм є відсутність умислу та усвідомлення того, що картка чи рахунок можуть бути використані у злочинній діяльності.
Серед пунктів законопроєкту є відповідальність за так звані “дроп-рахунки” — рахунки, які передаються третім особам для проведення незаконних транзакцій. У Верховній Раді акцентують увагу на тому, що зазначені рахунки дедалі частіше використовуються для реалізації економічної та кіберзлочинності та для руху коштів, пов’язаних із іншими кримінальними правопорушеннями.
Згідно із запропонованою редакцією документу, за передачу власного платіжного інструмента чи доступ до рахунку з метою скоєння злочину може бути призначений штраф. У разі тяжчих обставин — наприклад, повторних дій або участі організованої групи — можливе позбавлення волі терміном до восьми років. При цьому конкретні суми штрафів і терміни покарання можуть бути змінені під час роботи над документом перед другим читанням.
Щоб ухвалити рішення про відповідальність особи, правоохоронцям належить довести злочинний умисел. Як докази можуть бути використані переписки, угоди щодо винагороди, передачі паролів чи доступу до банківських застосунків, а також характер фінансових операцій та інші фактори. Отже, просто наявність коштів у рахунку кримінального походження не стане підставою без доказів свідомої участі власника в таких операціях.
Законопроєкт №16013 був ініційований Президентом України як невідкладний і пов’язаний із необхідністю адаптації українського законодавства до Директиви ЄС 2019/713 щодо боротьби із шахрайством та підробкою безготівкових платіжних засобів. Станом на 27 вересня даний документ перебуває на етапі “готується до другого читання”, тому остаточна редакція сутності покарань ще не визначена.