Коти, як і люди, піддаються вірусним захворюванням. Інфекції можуть бути небезпечними та заразними. Як розпізнати вірус у кота, пояснюють українські ветеринарні лікарі Олена Бондар, Сергій Матвієнко та Наталія Козак.
Котячий грип
Котячий грип — це вірусне захворювання, яке уражає верхні дихальні шляхи тварини. Збудники передаються через прямий або непрямий контакт із зараженими тваринами. Інкубаційний період — від 2 до 10 днів.
Основні симптоми:
-
чхання, кашель;
-
кон’юнктивіт;
-
підвищена температура;
-
млявість, апатія;
-
зниження апетиту.
Лікування призначає ветеринар, зазвичай це противірусні та жарознижувальні препарати, а також антибіотики. Тварині потрібно давати багато рідини, вітаміни. При утрудненому диханні використовують парові інгаляції, промивання носа й очей. За кон’юнктивіту застосовують спеціальні краплі та мазі.
Для людини котячий грип не становить загрози — захворювання не передається, тому лікування відбувається амбулаторно.
Сказ
Деякі вірусні захворювання котів можуть бути небезпечними для людини. Сказ — вірус, що вражає центральну нервову систему. Передається через укус хворої тварини й смертельно небезпечний для людей. Переносниками в природі можуть бути лисиці, єнотовидні собаки, кажани.
Ознаки сказу:
-
Різкі зміни в поведінці — від млявості до збудженості.
-
Напади агресії: кіт може раптово накинутися, вкусити чи подряпати.
-
Слинотеча або піна з рота — через ураження м’язів тварина не може ковтати.
-
Втрата контролю над м’язами, параліч, кома.
Як зазначає ветеринар Олена Бондар, лікування сказу не існує. Після прояву симптомів тварина гине за кілька днів. Найефективніший спосіб захисту — вчасна вакцинація.
При підозрі на сказ тварину ізолюють та негайно повідомляють у державну ветеринарну службу.
Герпесвірусна інфекція (вірусний ринотрахеїт)
Котячий герпесвірус (FHV-1) уражає верхні дихальні шляхи та очі. За словами лікаря Сергія Матвієнка, вірус дуже швидко передається між тваринами — вже за 24 години після інфікування. Потрібна негайна допомога ветеринара.
Симптоми схожі на застуду:
-
чхання;
-
сльозотеча;
-
кашель.
Ускладнення:
-
висока температура;
-
зниження апетиту;
-
почервоніння очей, припухлість повік, кірочки;
-
випадіння шерсті.
Активна фаза триває до 10 днів. Якщо немає ускладнень, лікування може бути симптоматичним. У важких випадках призначають людські противірусні препарати, забезпечують багато рідини, доглядають за носом і очима.
Каліцивіроз
Каліцивірус (FCV) — серйозне вірусне захворювання, що спричиняє запалення верхніх дихальних шляхів. На початку схожий на застуду, але згодом можуть виникати ураження легенів, суглобів, інших органів. Вакцинація — найкраща профілактика.
Група ризику: кошенята та молоді коти, які живуть у групі.
Симптоми:
-
чхання;
-
виділення з носа;
-
виразки на носі, губах, язиці;
-
кон’юнктивіт;
-
втрата апетиту, млявість, висока температура.
Наталія Козак радить починати лікування одразу. Видаляють виділення з носа й очей, влаштовують парові інгаляції 2 рази на день. Корм має мати сильний запах, щоб стимулювати апетит.
Панлейкопенія (котяча чума)
Панлейкопенія — важке вірусне захворювання, що уражає представників родини котячих. Збудник — парвовірус. Інкубаційний період — 2–10 днів.
Прояви:
-
різке зниження лейкоцитів у крові;
-
ураження кишківника (ентерит);
-
висока температура;
-
блювота, діарея, здуття живота;
-
зневоднення, відмова від їжі.
Тварина може сидіти біля води, але не пити через біль. Лікування індивідуальне, проводиться під наглядом ветеринара. Потрібна підтримка імунітету, боротьба з бактеріями, відновлення водного балансу.
Інфекційний лейкоз
Вірусний лейкоз (FeLV) або котяча лейкемія — захворювання, яке викликає ретровірус і уражає імунну систему. Людині вірус не передається, але для котів дуже небезпечний. Передається при близькому контакті.
Симптоми:
-
млявість, апатія;
-
зниження апетиту;
-
набряки;
-
біль;
-
новоутворення (лімфоми), виразки, анемія.
Лікування складне, застосовують симптоматичну терапію та хіміотерапію. Краще попередити хворобу — щепленням.
Профілактика вірусних захворювань у котів
Щоб захистити домашніх улюбленців, потрібно:
-
уникати контактів із дикими й безпритульними тваринами;
-
своєчасно проводити вакцинацію;
-
дотримуватись режиму харчування та гігієни.
Про те, як підготувати кота до щеплень та як часто їх робити, розповідає ветеринарка Наталія Стражникова.