Свято Хрещення Господнього, а в народі Йордан або Водохреща в Україні відзначали донедавна 19 січня. Тепер, коли Православна церква України перейшла на новоюліанський календар згідно церковної реформи 2023 року Водохреща ми святкуємо 6 січня. У 2026 році це свято припадає на вівторок.
Свято Хрещення Господнього – це одне з найбільших християнських свят, яке замикає цикл різдвяно-новорічних свят. Це неперехідне дванадесяте свято, яке має усталену дату та не залежить від Великодня.
Частина церков і вірян продовжує святкувати Водохреща за юліанським календарем, тому відзначатимуть вони його 19 січня, як і було раніше.
Чи буде Водохреща 2026 року вихідним
Попри те, що свято Хрещення Господнього велике свято церковного календаря воно не є державним святом. Тож додаткового вихідного не передбачено. У 2026 році Водохреща припадає на вівторок 6 січня і цей день буде робочим.
Історія і походження свята Водохреща
Водохреща – це свято, коли Іван Хреститель освятив у Йордані Ісуса Христа, якому на той час виповнилося 30 років. Це знаменна євангельська подія, коли за Святим Писанням, людству вперше явилася Пресвята Трійця. Адже під час хрещення Ісуса, Господь явився людям в образі свого Сина, на нього зійшов Дух Святий у вигляді голуба, а Бог Отець сповістив голосом з неба, що це є його син «єдинорождений». Саме тому 6 січня відзначають не тільки Водохреща, як день хрещення Сина Божого, а й відзначають ще свято Господнього Богоявлення, коли Бог відкрився людям як Отець, Син і Дух Святий.
Головні традиції Водохреща
Головною традицією на Водохреща звичайно є відвідування святкового Богослужіння, освячення води у храмі, купання в ополонці. Цікавий цей день є і народними віруваннями, обрядами та звичаями.
Освячення води
Головною традицією на свято Хрещення Господнього є освячення води. Напередодні Водохреща у Хрещенський святвечір ( 5 січня – прим. ав) у церквах святять воду. Йордан або Водохреща символізує таїнство очищення душі християнина від усіх гріхів та єднання з Богом, яке дарує життя вічне.
Християни вірять, що освячена на Водохреща вода має особливу силу та може зберігатися протягом року, а то й більше. Цю воду використовують для молитви, освячення оселі та в часи духовних випробувань.
Освячення води на водоймах
За кілька днів до Водохреща хлопці і чоловіки в Україні прорубували на місцевих річках ополонки, випилювали з льоду хрест, ставили його над ополонкою та обливали соком з буряка, аби був червоним. Біля хреста будували з льоду престол, який оздоблювали ялиновими гілками.
Вранці після богослужіння вся громада йшла до річки, аби там освятити воду і набрати її з ополонки. Священник освячував воду в ополонці і ту воду, яку принесли з собою люди.
У деяких громадах зберігається звичай купатися в ополонці, після того як воду у ній освятить священник. Але цей звичай не є обов’язковим як наголошує церква і він не замінить участі у богослужінні чи молитві.
Сніданок після освячення води у церкві українці починали зі святої води. Але перед тим, як сісти за стіл глава родини брав біля образів Божої Матері пучок сушених васильків, занурював їх у освячену воду та освячував хату, всіх у хаті і все господарство. А крейдою чи огарком свічки малював хрестики на всіх дверях, сволоці, миснику, щоб мати захист від злих сил протягом року.
Чому тиждень після Водохреща не прали білизну?
Українці вірували, що в той момент, коли батюшка опускає хрест у ополонку, всі чорти і вся нечиста сила, яка живе у річці на дні вискакує на поверхню, і сидить на землі доти, доки якась із жінок не прийде на річку прати білизну. Побожні бабусі колись не пускали своїх невісток чи дочок протягом тижня після Водохреща прати білизну у річці, щоб більше вимерзло чортів і нечистої сили від хрещенських морозів.
Для чого дівчата вмивалися йорданською водою?
По обіді після святкової трапези молоді дівчата бігли до річки, щоб умитися йорданською водою, «щоб лиця були рожеві». Вважали, що вода скрізь цього дня є цілющою. Вони клали на дно великої миски пучок калини або червоного намиста, наливали туди води і вмивалися, «щоб лиця красні були».
Що не можна робити на Водохреща?
Традиційно на Водохреща, як і будь яке церковне свято не годилося конфліктувати, лихословити, сваритися, битися, а також займатися важкою роботою.
Народні прикмети на Водохреща
- Якщо на Водохреща дерева вкриті інієм, то навесні у відповідний день тижня (той, в який було Водохреще), треба сіяти ярову пшеницю, «щоб вродила як гай».
- Якщо на Водохреща день ясний і сонячний, то хліб у цьому році буде чистий і без бур’янів.
- Якщо небо понуре і вкрите хмарами, то у пшениці буде багато «сажки».
- Ясна погода та мороз на Водохреще обіцяли сухе і спекотне літо.
- Снігопад чи хуртовина на Водохреще прогнозувала щедрий врожай на цілий рік.
- Хмарне небо, але з інієм – до врожайного року.
- Якщо на Водохреща тепло – до врожаю хліба, але він буде темним.
- Зоряна ніч на Водохреща – вродить багато грибів та ягід.
- Лапатий сніг на Водохреща – до врожаю.