Генетичний аналіз підважив одну з найвідоміших гіпотез про походження людини, вказавши, що Homo sapiens могли сформуватися з кількох взаємопов’язаних груп, а не з однієї африканської популяції. Про це свідчать результати нового дослідження.
Як пише Dailymail, традиційна модель Out of Africa трактує виникнення сучасної людини як наслідок ізольованої спільноти. Натомість зібрані дані малюють складнішу картину, де давні групи були розселені по всій Африці, підтримували контакти і змішувалися упродовж сотень тисяч років.
Команда під керівництвом науковців Каліфорнійського університету в Девісі проаналізувала ДНК нинішніх африканських популяцій. Серед іншого опрацьовано 44 нові геноми представників народу нама з півдня Африки, які відзначаються високим генетичним різноманіттям.
За допомогою комп’ютерного моделювання дослідники перевірили кілька сценаріїв, від версії про єдине джерело до моделі з багатьма взаємодіючими групами. Найкращу відповідність спостережуваним генетичним даним показала саме багатокомпонентна схема.
Автори з’ясували, що перше помітне розходження давніх людських популяцій припадає на приблизно 120-135 тисяч років тому, хоча обмін генами між ними продовжувався ще багато поколінь.
Антрополог Бренна Генн наголосила, що попередні уявлення обмежувалися браком викопних решток і давньої ДНК. Бренна Генн зазначила: «Ця невизначеність пов’язана з обмеженими даними, а також із тим, що викопні знахідки не завжди збігаються з моделями, побудованими на основі сучасної ДНК. Нове дослідження змінює наше розуміння походження виду».
Дослідники описують підхід із мінімальною структурною роз’єднаністю у витоках, де ранні людські групи не були повністю ізольовані, а існували у вигляді мережі постійної взаємодії.
Нове бачення витоків Homo sapiens
Такий підхід краще пояснює сучасне генетичне різноманіття людей і не вимагає припущень про значний внесок невідомих архаїчних видів людини.
Співавтор Тім Вівер підкреслив, що отримані результати впливають на трактування і генетичних, і палеонтологічних свідчень. Тім Вівер пояснив: «Раніше складніші моделі передбачали участь архаїчних гомінінів, але наші результати свідчать про інше».
Науковці також вказують, що через тривале змішування ранні популяції були подібними за зовнішніми рисами, тому деякі викопні види з виразно іншою морфологією ймовірно не мали прямого внеску в еволюцію Homo sapiens.
Дослідження пропонує оновлений погляд на походження людини та демонструє, що цей процес був значно складнішим, ніж вважалося раніше.