В ніч з суботи на неділю, 26 жовтня о 4.00-й ранку українці мають перевести стрілки годинників на годину назад. Перехід на зимовий час в Україні традиційно відбувається четвертої неділі жовтня.
Він означає, що українці отримують додаткову годину сну, але світловий день ввечері стає коротшим.
Електронні пристрої: смартфони, комп’ютери, планшети та більшість сучасних гаджетів, підключених до інтернету, здійснюють перехід на новий час автоматично.
Механічні годинники та прилади без підключення до мережі потрібно переводити вручну.
Звідки походить звичай переводити годинники?
Процедура переведення годинників викликає чимало суперечок та дискусій про доцільність, проте й досі залишається чинною в Україні, як і в більшості країн Європи. Більше того, переведення годинників на зимовий час практикують у 60 країнах світу. Переводять годинники у Канаді, країнах ЄС, Ізраїлі, Ірані, Австралії та Великій Британії. Багато років поспіль Європа задумується над тим, щоб скасувати переведення, але й досі застосовує його аби врегулювати світовий час, економити електроенергію та забезпечити відповідність світлового дня до біологічного часу людини.
Дякуємо Бенджеміну Франкліну
Переводити годинники вперше придумав посол США у Франції Бенджемін Франклін ще у 1784 році з метою економічної ощадливості. Франклін порахував скільки годин сну французів припадає на час коли сонце вже зійшло, скільки вони спалюють свічок ввечері, перш ніж лягти спати та скільки електроенергії витрачають заводи і фабрики для роботи в темний час доби і якою буде економія, якщо їхня робота триватиме протягом світлового дня.
Вперше переведення стрілок годинника на годину вперед влітку та повернення на стандартний поясний час взимку провели у Великій Британії у 1908 році. Офіційно переведення годинника в Європі першою почала застосовувати Німеччина у 1916 році, а через два роки до неї приєдналися США та ще понад 100 країн по всьому світі.
А що в Україні?
В Україні переведення годинника почали застосовувати у 1981 році разом із іншими республіками СРСР задля економії електроенергії та подовження світлового дня. На початку 1990-х в Україні спробували відмовитися від сезонного переходу, однак 1992 року переведення годинників відновили, врахувавши порядок обчислення часу в Європі.
Порядок переведення годинника в Україні регулюється постановою Уряду 1996 року. У 2011 році Уряд ухвалив постанову про скасовування переходу на зимовий час, але пізніше документ анулювали.
У 2021 році ВРУ мала скасувати перехід із зимового часу на літній і навпаки, але депутати не підтримали законопроєкт у другому читанні.
У 2024 році Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4201 про скасування переведення годинників, який передбачав встановлення зимового часу як постійного . Проте закон не був підписаний президентом. Історик та громадський діяч Володимир В’ятрович пояснив, що закон про скасування літнього часу – це відверто антиєвропейський крок і таке рішення означає, що сонце влітку вставатиме ледь не о третій годині, а у жовтні темрява наставатиме ще під час робочого дня.
Академія наук вищої школи звернулася до Володимира Зеленського із закликом накласти вето на закон про скасування переходу на літній час, ухвалений Верховною Радою 16 липня, адже на сьогодні немає визнаних світовою науковою спільнотою досліджень, які б свідчили про серйозний вплив переведення годинників на здоров’я.
Чому в Україні досі переводять годинники?
Головна причина щорічного переведення годинників, базується на кількох взаємопов’язаних аргументах:
Економія енергоресурсів
Це історично головний аргумент. Ідея полягає в тому, щоб максимально використовувати світлову частину доби. Перехід на «літній» час дозволяв раніше починати робочий день і менше використовувати штучне освітлення ввечері. Навіть якщо сучасні дослідження ставлять під сумнів значну економію електроенергії, особливо в умовах сучасної економіки та енергоспоживання, цей аргумент досі фігурує в офіційному обґрунтуванні.
Узгодження з Європейським Союзом
Україна, як і більшість країн Європи (понад 60 країн світу), дотримується практики переведення годинників двічі на рік. Це необхідно для міжнародної співпраці, координації транспортних сполучень (залізничних, авіаційних) та економічних зв’язків з країнами ЄС. Відмова від переведення призвела б до розсинхронізації часу з ключовими партнерами.
Правовий статус: непідписаний закон
Незважаючи на постійні дискусії про доцільність переведення, а також негативний вплив на біоритми та здоров’я людей, в Україні досі не скасували цю практику на законодавчому рівні.
У різні роки, зокрема, у 2021 та 2024 роках, Верховна Рада ухвалювала законопроєкт №4201, який передбачав скасування сезонного переведення годинників і закріплення постійного зимового часу. Однак, цей закон досі не був підписаний Президентом України, а отже, він не набув чинності.
Поки законопроєкт не стане повноцінним законом, обчислення часу на території України здійснюється згідно зі старою постановою Кабміну 1996 року, що вимагає переведення стрілок в останню неділю березня та жовтня.
Таким чином, переведення годинників в Україні є наслідком поєднання історичної практики енергозбереження, необхідності синхронізації з Європою та незавершеного законодавчого процесу.
Як переведення годинника впливає на організм та самопочуття людини?
Переведення годинників на зимовий і літній час справді впливає на економію електроенергії в побуті та на підприємствах, але не дуже суттєво. Водночас така традиція негативно впливає на здоров’я людей через примусову перебудову біологічних ритмів організму. Це впливає на сон, самопочуття людей і внаслідок цього – на працездатність. Прихильники зміни часу впевнені, що такий перехід економить електроенергію та енергоносії. Противники вважають, що це призводить до порушення біоритмів людини й погіршення здоров’я.
Примусова зміна біологічних ритмів організму призводить до виникнення почуття:
- втоми;
- втрати концентрації;
- невчасного апетиту;
- дискомфорту шлунково-кишкового тракту;
- загострення серцево-судинних проблем;
- частої зміни настрою.
Як підготуватися до переведення годинника?
Перехід на зимовий час є значно легшим, чим перехід на літній, адже восени стрілки годинника переводять на годину назад і ми отримуємо додаткову годину сну.
Однак чутливим людям аби зменшити вплив від різкої зміни біологічних ритмів науковці радять під час переведення годинника:
- пом’якшити свій робочий графік;
- не планувати важливих справ, оскільки можуть бути нюанси з концентрацією уваги;
- збалансовано харчуватися;
- уникати дефіциту сну та більше відпочивати.
Для цього дорослій людині необхідно лягати спати не пізніше 23:00 години, дітям дошкільного віку до 21.00, а школярам до 22.00.