Вінницький хрін, завдяки місцевій харчо-смаковій фабриці, став відомою візитівкою регіону. Хоча інші українські виробники також виготовляють цю гостру приправу, дефіциту на прилавках не виникає. Однак ставлення до хрону залишається неоднозначним: багато хто досі вважає його бур’яном, що заважає іншим культурам. Проте насправді, ця культура стає все рідшою, і вже кілька років поспіль виробники змушені імпортувати корені з-за кордону.
Аграрії пояснюють нестачу хрону підвищеними вимогами до вирощування. Раніше великі переробні підприємства здебільшого купували сировину у домогосподарствах, однак обсяги закупівель від населення значно зменшилися. Багато садівників вирішили терміново позбутися хрону через його здатність забруднювати поля та городи. Після збору основних коренів у грунті залишаються менші відростки, які можуть проростати роками.
Крім того, культивування хрону вимагає значних витрат ручної праці та спеціалізованої техніки, і через це великі агропідприємства не прагнуть займатися цією культурою на великих площах. Вони зазвичай обирають більш прості у вирощуванні культури з кращими фінансовими показниками.
У розмові з «Суспільним» співвласник вінницького переробного підприємства Сергій Семенюк зазначив, що через брак місцевої сировини минулого та цього року підприємства змушені імпортувати хрін із-за кордонів.
Таким чином, у кожній баночці хрону закладено значні транспортні витрати.
Водночас виробники ведуть діалог із місцевими фермерами про можливість переорієнтації. З огляду на проблеми з логістикою зернових, перспективним може стати вирощування хрону, оскільки попит на урожай гарантовано буде.
Неподалік Гнівані в агрогосподарстві було вирішено провести експериментальні посіви. Агроном Федір Рибась повідомив, що на ділянці тестують новий сорт і технологію посадки. Попередні результати є позитивними, отже наступного року площу посівів можуть збільшити.