Близько 50% українців, які оселилися в Німеччині протягом перших шести місяців після початку війни, знайшли роботу. Згідно з даними, наведеними Інститутом досліджень ринку праці, цей показник було досягнуто значно раніше, ніж у біженців 2015 року.
Факторів, що сприяють такій швидкій інтеграції, декілька: високий рівень освіти прибулих, спрощена процедура отримання правового статусу без складної процедури надання притулку, а також можливість відразу виходити на ринок праці. Найбільше українців працевлаштовано в таких галузях, як медицина, соціальні послуги, промисловість та обслуговування.
Однак процес повної інтеграції ускладнюється психологічними травмами, пов’язаними з війною, та невизначеністю, що стосується майбутнього. Не менш важливим є внесок українських біженців у економіки країн ЄС. Наприклад, у Польщі їхній внесок оцінюється у 99 мільярдів злотих на 2024 рік.
Оскільки більшість біженців складають жінки з дітьми, які виїхали без чоловіків, їхні можливості для повного працевлаштування залишаються обмеженими. Станом на вересень 2025 року лише 21% українок, які самостійно виховують дітей до трьох років, мали роботу.
Результатом часткової зайнятості є те, що багато українців продовжують отримувати соціальну допомогу навіть після працевлаштування. У першій половині 2025 року 41% працюючих українців проживали в домогосподарствах, які отримували додаткові державні виплати, причому найбільше таких випадків зафіксовано у сім’ях з дітьми.
Отже, незважаючи на швидкість виходу на ринок праці, структурні фактори, зокрема догляд за дітьми, психологічні наслідки війни та часткова зайнятість, все ще заважають українцям у Німеччині досягти повної економічної незалежності.